Тороп С.О. Бекас (Gallinago gallinago)

Нікополь туристичний

Головне меню

TOP-SECRET-но

Сад-город

Зараз на сайті

Сейчас 143 гостей онлайн

Joomla Templates

Дніпровські плавні - Тваринний світ

15.02.2010 16:46

There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія

Малюнок автора

Матеріал надано в авторській редакції

Бекас (Gallinago gallinago)

У різних регіонах України і Росії цього кулика іноді називають чиком, такунчиком, диким або лісовим баранчиком. Довжина цього птаха досягає 30 см, а вага – 150-200 г. У бекаса струнке тіло, дуже довгий, прямий і тонкий дзьоб, відносно довгі крила і високі ноги. У його забарвленні переважають чорні, білі і бурі тони. Верх тулуба забарвлений чорними і жовтими смужками, уздовж плеча над крилами проходять світлі вохристі облямівки. На голові, уздовж тім’я, добре помітні 2 чорні смуги, між якими лежить вузенька рудувата смужка. Шия, груди та підхвістя забарвлені сірувато-жовтими тонами з чорними відмітинами. Боки – білуваті, живіт – білий, хвостове пір'я – руде (з чорним оздобленням), ноги – зеленувато-оливкові. Очі відсунуті далеко назад, до потилиці, темно-коричневого кольору. Сидячого бекаса важко відрізнити від дупеля (Gallinago media), проте при зльоті він відразу ж видає себе характерним, стрімким, зигзагоподібним (на першому етапі) польотом і своєрідними звуками: «век» або «век-век».

Після зимівлі в далеких теплих країнах бекас повертається не раніше другої половини березня. Під час шлюбного періоду бекас-самець піднімається на значну висоту, звідки різко пікірує вниз, причому пір'я крил і хвоста при падінні видає вібруючий звук, що нагадує бекання барана. Під час токування можна почути і голос бекаса – своєрідний квакаючий крик «таку-таку-таку» або «тіккюп-тікюп-тіккюп». У травні самка бекаса влаштовує гніздо на сухому місці в болоті. Воно має вигляд ямки, яка вислана сухою травою. Кладка складається з 4 зеленувато-бурих, з темними плямами яєць (зазвичай на початку травня), які самка висиджує протягом 18-20 днів. Самець не бере участі в турботі про потомство, хоча тримається в цей час недалеко від гнізда. Молоді бекаси, які вилупилися з яєць, відразу ж слідують за матір'ю, вирушаючи на пошуки їжі, а в середині червня вони вже можуть літати. Харчуються ці птахи дощовими черв'яками, комахами і іншими безхребетними. Відліт бекасів до місць зимівлі часто розтягується з середини вересня до початку листопада.

Місця гніздування бекаса у часи Дніпровських плавнів (ХІХ – початок ХХ ст.)

У часи Дніпровських плавнів бекаси гніздилися по всьому Великому Лугу. Нині вони ще гніздяться на Нікопольщині, а під час сезонних перельотів іноді зустрічаються навіть на околицях міст. Відмічені навіть випадки зимівлі бекасів в наших краях.

Довідка

Бекас-самець, який зазвичай токує в повітрі, зробивши декілька кругів, каменем падає вниз.

Цікаві факти

У містах України можуть кублитися наступні види куликів: кулик-сорока (Haematopus ostralegus), травник (Tringa totanus), чайка, чибіс (Vanellus vanellus), бекас (Gallinago gallinago), чорниш (Tringa ochropus), перевізник (Actitis hypoleucos) і веретенник великий (Limosa limosa). Всі вони внесені до ІІІ додатку Бернської конвенції і потребують охорони.