PDF Печать E-mail
20.12.2009 04:56
There are no translations available.

Тороп С.О.
Біолог
м. Нікополь, Україна
Біографія

Малюнок автора

Матеріал надано в авторській редакції

 

Сова болотна (Asio flammeus)

Зовнішнім виглядом і розмірами (трохи більше ворони) цей птах нагадує вухату сову (Asio otus), яка нерідко гніздиться в промислових містах. Проте у сови болотної світліше забарвлення оперення: спина – вохристо-бура, низ – жовтуватий, без тонкого поперечного малюнка. «Вушка» - погано помітні, лицьовий диск – світлий, з темними плямами біля очей (у молодих сов – чорний). Вельми характерно, що болотяні сови на дерева практично не сідають. Спати і відпочивати вони вважають за краще на землі, сидячи в напівзігнутому положенні. На відміну від інших сов вони бувають активними не тільки вночі, але і вдень, особливо в похмуру погоду і перед грозою. Літають болотяні сови завжди досить низько над землею. Своєрідні звуки цих птахів можна передати як «кьяв-кьяв». Навесні, під час шлюбного періоду, вони видають глухі звуки «бу-бу-бу-бу-буб», які в шлюбному польоті чергуються з лясканням крил.
 
Своє гніздо сова болотна влаштовує на землі – посеред болота або на лугу. Кладка (в кінці квітня) складається з 3-6 білих яєць. Приблизно через місяць на світ з'являються пташенята, які незабаром залишають гніздо, причому часто навіть не навчившись літати. Дорослі болотяні сови переважно харчуються дрібними гризунами, чим приносять велику користь. Восени і взимку ці птахи іноді збираються в зграї, здійснюючи подорожі на значні відстані.
 
Болотяні сови часто гніздилися на Нікопольщині у часи Дніпровських плавнів. В середині ХХ століття більшість плавневих боліт і лугів були затоплені, що привело практично до повного зникнення цих птахів в наших краях.
 
 
 
 
Місця гніздування сови болотної у часи Дніпровських плавнів (ХІХ – початок ХХ ст.)
 
 
Мандрівних болотяних сов спостерігали на Нікопольщині: село Борисівка (грудень 1996 р.), околиці міста Марганцю (січень 1993 р.).

Цікаві факти

  • Більшість сов володіють природним локатором, важлива деталь якого – сплюснута з боку дзьоба голова. Достатньо легкого шереху, щоб навіть в абсолютній темряві здобич була виявлена і спіймана.
  • Рухома шия дозволяє сові вертіти головою у вертикальній площині – зверху вниз на 2700, в горизонтальній – на 1800, оглядаючи все навколо.
  • Сичик горобець (Glaucidium passerinum) взимку влаштовує в дуплах склади, в яких знаходять до 1000 різних звірів.
 
Сичик-горобець (Glaucidium passerinum)
  • В ході дослідження, проведеного Інститутом зоології НАН України (за підтримки Фонду Джона і Кетрін МакАртурів) в 2002 р., встановлено, що в містах України мешкають 4 представники загону совоподібних (Strigiformes) – сова вухата (Asio otus), сіра неясить (Strix aluco), домовий сич (Athene noctua) і сплюшка (Otus scopus).
 
 
Сова вухата (Asio otus)
 
 
Неясить сіра (Strix aluco)

 
Сплюшка (Otus scopus)
  • Сови зустрічаються на всіх континентах, крім Антарктиди. Всі європейські види сов потребують суворих заходів охорони. На жаль, деякі види цих птахів зникли в ХХ столітті. Наприклад, в 1917 р. зникла регочуча сова (Sceloglaux albifacies), яка мешкала в Новій Зеландії.
Регочуча сова  (Sceloglaux albifacies)

 

 
Фото: Paul Jackson
 
 
 Фото: MalasAr
 
 
Фото: Jeremy

 

Ілюстрації:

  1. Вымершие животные: полная энциклопедия / Пер. О. Озеровой. - М.: Эксмо, 2007. - 256 с.: ил.
  2. Марисова І.В., Талпош В.С. Птахи України. - К.: Вища школа, 1984. - 184 с.
Голос сови болотної:  

Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.
Дізнатися більше про сову болотну Ви можете тут:

 

 У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове
< Предыдущая   Следующая >
Обновлено 15.12.2010 17:34
 
Нікополь Nikopol, Powered by Joomla! and designed by SiteGround web hosting