Винищувачі амброзії

Перші рослини-прибульці з'явилися в Катеринославської губернії, яка бурхливо розвивалася, ще в кінці XIX століття. Їх насіння потрапили в наші краї разом із заморськими товарами, які розвантажували в чорноморських портах. Пристосувавшись до нового місця існування і до нових кліматичних умов, вони з часом стали з лісовими бур'янами і небезпечними алергенами. Часто їх розповсюдженню сприяли заможні люди, які прагнули прикрасити свою садибу якою-небудь чудасією. Німецький колоніст, який завіз амброзію (Ambrosia artemisiifolia) в Катеринославську губернію в якості... лікарської рослини, гадаю, навіть не підозрював, що коли-небудь ця «переселенка» стане небезпечним ворогом людини.

Не рідко доводилося чути питання: «Невже не можна придумати який-небудь хімікат і обробити їм всі місця, де росте амброзія, щоб раз і назавжди покінчити з цією рослиною?». Що ж, вважаю, винайти таку речовину і навіть застосувати її проти небезпечного алергену цілком реально, але до яких наслідків може привести подібна «хімічна атака»? Адже погодтеся, ніхто не стане скидати на багатотисячне місто атомну бомбу, щоб врятувати його мешканців від невеликої групи, нехай навіть і дуже небезпечних, терористів. Так само і згубний для амброзії хімікат може виявитися  небезпечним для самої людини, культурних рослин, та і всій міській природі, цілком ймовірно, буде завдана чергова непоправна шкода. Як негативний досвід подібного способу боротьби можна привести «хімічну війну», почату в США з водяним гіацинтом.

Цей небезпечний бур'ян намагалися знищити за допомогою згубних для нього гербіцидів, розпилюючи їх за допомогою літаків. Рослини гинули, опускалися на дно і стали гнити. Але цей бруд виявився ідеальним місцем для проростання насіння. Більш того, в природі такої чудової живильної підгодівлі у них ще не було! В результаті водяний гіацинт ще більше розповсюдився, перетворюючи цілі рисові поля на квітучі болота.

А як що спробувати пошукати ворогів амброзії серед живої природи - рослин, птахів, комах (у тому числі і тих, які мешкають на території Нікопольщини)? У XX столітті для знищення  шкідливих для людини рослин не раз успішно застосовувалися біологічні заходи боротьби, суть яких зводилася до пошуку організмів, здатних поїдати шкідників. І такий природній ворог амброзії вже знайдений.

Їм опинився невеликий жучок, що належить до родини листоїдів (Chrysomelidae). «Листоїди мають коротке тіло, часто металево забарвлені, вусики частіше коротше за половину тіла, рідше - небагато довше. Личинки валькуваті, з розвиненими грудними ногами, зазвичай забарвлені і покриті бородавками або розгалуженими волосками, в більшості ведуть відкритий спосіб життя на рослинах. Личинки, що відкрито живуть, зазвичай і обертаються в лялечку тут же на рослинах, лялечка повисає  вниз головою, як і  у сонечок. Відомо понад 30 тисяч видів пов'язаних переважно з трав'янистими рослинами, але, ймовірно, існує більш за 50 тисяч видів». (Бей-Биенко Г.Я. Общая энтомология, Москва, 1980 г.). Після спостереження за листоїдами агроном-ентомолог із Запоріжжя Надія Медоліз зробила дивовижне і корисне відкриття. Виявляється, допомогти в знищенні шкідливої амброзії можуть смугасті жучки буро-коричневого кольору - амброзієвидний листоїд (Chrysomelidae). Ця комаха повністю з’їдає алерген і інші бур'яни, але при цьому на культурні рослини  вона дивиться приблизно так само, як вегетаріанець на сало. Цей жучок, завезений до нас з Кубані та Ставропілля, вже достатньо розвинув свою популяцію, щоб почати працювати на благо людини.

Проте на Нікопольщині мешкає і інший винищувач амброзії, на заслужену роботу якого ми поки не звертаємо уваги. А пора б! Ще п'ять років тому, знаходячись в районі Новопавлівки (район м. Нікополя), я звернув увагу на невеликих жучків, які з апетитом поїдали небезпечний алерген. Щитоноска пижмова (Сassida vibex) – невеликий плоский листоїд, розміром 5,5-7 мм. Дорослі жуки і личинки харчуються на бур'янах (пижмі, бодяку) і, як показали мої спостереження, не байдужі до амброзії. Дуже важливою обставиною є те, що до культурних рослин щитоноска пижмова зацікавлення не проявляє. До того ж вона не потребує акліматизації! Залишається тільки розповсюдити її в достатній кількості, і, упевнений, небезпечному алергену доведеться несолодко.

 

 

 Фото: www.rundschau-online.de

 

 

 Щитоноска пижмова (Сassida vibex)

 Фото: www.macroid.ru

 

 

 Щитоноска пижмова (Сassida vibex)

Фото: www.nature.doublea.ru

 

 

 Щитоноска пижмова (Сassida vibex)

Фото: www.macroid.ru

 

 

 

 

Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.

---

Дізнатися більше про амброзію Ви можете тут:

• Амброзія полинолиста
• Амброзія - небезпечна рослина
• Амброзія: як з нею боротися?

 

 

 

 

 

У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове