Дніпровські плавні - Тваринний світ | |||
There are no translations available.
Тороп С.О.
Лящ (Abramis brama)
На початку ХХ століття нікопольські лящі знаходилися у великій шані і високо цінувалися заїжджими купцями. У не такі далекі роки застою вважалося мало не ганьбою побувати у Нікополі, не привізши звідти копченого ляща. Ця риба мешкає на Нікопольщині з дуже давніх часів, цілком пристосувавшись до проживання в далеко не в чистих водах Каховського водосховища.
Довжина тіла ляща доходить до 60 см. Його середня вага – 1,5-2 кг, максимальна – 5-7,5 кг. Від інших риб, перш за все, його можна відрізнити по високому, сплюснутому з боків тілу, невеликому роту, сірим або чорнуватим плавникам. Розмір луски, що знаходиться на умовній лінії, проведеній через передню частину тіла, зменшується від низу до верху. Анальний плавник довгий, а за черевними плавниками розташований не покритий лускою кіль. Забарвлення цієї риби може бути сріблясто-сірим, золотистим і навіть темно-сірим, залежно від житла і способу життя.
Розрізняють 2 форми ляща – осілу і напівпрохідну. Риби, що відносяться до останньої, здійснюють значні переднерестові переміщення. У квітні вони піднімаються вгору за течією, дотримуючись русла річки і уникаючи дрібних і тихих місць. Нерест починається при температурі води 16-18оС (у другій половині квітня – на початку травня) і продовжується 3-4 тижні. Спочатку метають ікру крупні лящі, потім – середні, після них – дрібні.
Ікрометання відбувається на дрібних місцях серед водної рослинності. Літом лящі вважають за краще триматися в глибоких ямах з мулистим або піщаним дном (особливо у спекотну погоду). Вночі і рано вранці у пошуках корму вони відвідують глибокі затони. Зір у ляща розвинений слабо. У пошуках корму він покладається на нюх, бічну лінію і слух. Зір включається лише тоді, коли корм вже виявлений, і для того, щоб точно узяти його в рот.
Корм може знаходитися під шаром мула (лящ здатний проникати в донний грунт на глибину до 6 см), на поверхні дна, на рослинах, каменях, корчах або поволі плавати у воді. Виявивши корм, лящ підходить до нього, приймає зручну для захоплення позу, витягає в хобот свої довгі губи і, працюючи зябровими кришками, створює направлений потік води, який і захоплює корм в рот. За допомогою чутливих нирочок, розташованих в роті, риба визначає, що вона узяла: неїстівне – випльовує, їстівне – направляє до глоткових зубів для перетирання, а потім ковтає. До речі, зір у ляща влаштований так, що при всьому бажанні він не може бачити, що у нього знаходиться перед носом.
Лящ завжди живе зграями. Літом його присутність можна визначити по характерній грі: риба спочатку висовує з води голову, потім спинний плавник і, нарешті, хвіст, після чого, ударивши хвостом по поверхні води, йде на глибину. Основний корм ляща – водорості, личинки комах, молюски і ракоподібні. Навесні і в перші дні після нересту він при відповідній погоді годується в перебігу всього дня; літом – вночі і рано вранці; восени – майже весь день. В середині вересня лящі покидають свої літні стоянки, вирушаючи на пошуки надійних зимових притулків.
Фото: Abramis Brama
Фото: Наталия Микова
Переклад в електронний вигляд: Бутенко О.П.
Дізнатися більше про ляща ви можете тут:
У разі використання матеріалів цього сайту посилання на сайт обов'язкове
|
|||
Обновлено 27.12.2009 16:37 |