Водяний пискун, риба-змія… Так у ХІХ та на початку ХХ століття у нашій місцевості іноді називали в’юна. Звідки взялися такі дивні назви? Відносно «пискуна» ще відомий російський іхтіолог Леонід Сабанєєв писав: «Другая замечательная способность вьюна, послужившая к названию его пискуном, заключается в том, что он, если взять его в руки, издает слабый писк. Это, очевидно, происходит от способности набирать воздух в пищеприемный канал, что подтверждают вьюны, которые держатся в банке с не совсем свежей водой: тогда они время от времени выходят на поверхность, высовывают голову из воды, глотают воздух и сейчас же с шумом выпускают его через заднее отверстие. Это пропускание воздуха через пищеприемный канал как бы заменяет собой дыхание жабрами».

 

---

Корисні поради

Хочете створити у своїй квартирі маленький куточок Дніпровських плавнів і одночасно придбати живий барометр? Тоді Вам просто необхідно завести в акваріумі в’юна. Ці рибки відчувають себе в акваріумі дуже добре, з жадібністю з’їдаючи   шматочки сирого м’яса, черв’яків, личинок комах. Їжу вони беруть так, як і в природних умовах – тільки з дна. Зазвичай їх тримають окремо від інших риб, бо в’юни сильно мутять воду, турбуючи інших мешканців акваріуму. При зміні води намагайтеся зберегти її температуру: її зміну в’юни переносять важко – втрачають здібність нормально рухатися. Як відомо, в’юни дуже гостро відчувають зміну атмосферного тиску (перед зливою або негодою підіймаються до поверхні). У часи Дніпровських плавнів багато з місцевих рибалок тримали в’юнів у банці з водою. Недарма ще Леонід Сабанєєв підмітив: „Для рыболова – это самый лучший, верный и дешевый барометр”.